Рідне слово ніжне і могутнє
21 лютого в Україні в тому числі і наша Дібрівська загальноосвітньої школа, разом з усім світом відзначала Міжнародний день рідної мови. Зараз це свято крокує по всій планеті; і кожен громадянин будь-якої країни відчуває приналежність до рідного народу, його мови. Рідне слово-ніжне, як дотик магічної руки, могутнє, як буревій. Йому все під силу.
Розпочали в нашій школі віншувати українське слово учні 1-4 класу. На святі звучали дзвінкі українські пісні, вигравали барвами гуморески, сипалися мораллю байки, лилися теплими струмочками поетичні рядки. Старанно і активно школярі розгадували загадки, складали прислів`я, пояснювали фразеологізми, танцювали руханки. Активними були всі! Свято підготувала і вміло вела класовод 4 класу Кішінець Світлана Сергіївна.
Продовжили святкову естафету учні 5-10 класів. Піднесено і врочисто звучало рідне слово з уст учителя української мови і літератури, завуча школи, Плевако Наталії Вікторівни, яка і підготувала це свято. Завзято змагалися між собою команди «Барвінкова» і «Веселкова». До речі, в командах були як учні, так і вчителі : Осінній В. І., Поліщук О. Ф., Слинько В. В., Шило М. С. Це додавало нам впевненості і прагнення до перемоги. На 1 бал «Барвінкова» обійшла команду суперника.
Родзинкою свята була сценка «Баба Палажка і баба Параска» (вчителі Н.В. Плевако і Г.М. Андрущенко). В таких ролях ми своїх учителів ще не бачили! Це було , справді, артистично і прекрасно! А ще – повчально! Адже закликали головні героїні: любити, шанувати, берегти українську мову. На святі всі разом : і учні, і вчителі співали попурі українських пісень, проводили руханки, смакували українським короваєм, який випекла своїми вмілими руками Наталія Вікторівна.
Свято вдалося на славу. А головне - всі зрозуміли: щоб залишитися українцями на цій землі – треба прокладати дорогу українській мові , оглядатися в мовне минуле задля життєвої мудрості й сміливо крокувати в мовне майбутнє. А воно обов`язково буде, якщо про нього подбаємо ми та майбутні покоління.
